Чимало футбольних клубів Європи перебувають у стані постійних змін, постійної реструктуризації. Адже аби вижити та перемогти, організації мають змінюватись разом зі світом та пропонувати нові схеми досягнення поставлених цілей.
Для прикладу, голландський клуб «Аякс» (акціонерне товариство з 1998 року) в бізнес-плані на 2006-2011 роки визначив для себе ряд цілей. Головна і найбільш амбіційна ціль - виграти Лігу чемпіонів, а також виграти чемпіонат Голландії за вказаний період не менш як два рази. Клуб має на меті постійно входити до числа 16-ти найкращих клубів Європи. Також запропоновані принципи, за допомогою яких клуб досягатиме поставлених цілей:
- «Аякс» грає в атакуючий, креативний і домінуючий футбол. - «Аякс» надихає уболівальників не тільки Голландії, а й всього світу. - «Аякс» має взірцеві внутрішні ресурси для досягнення спортивного успіху. - «Аякс» – професійна організація, націлена на успіх і безперервність своєї діяльності. - «Аякс» формує клубну історію, усвідомлюючи свою соціальну відповідальність перед суспільством.Акції «Аяксу» котируються на фондовій біржі Euronext в Амстердамі. 73 % акцій належить громадській організації AFC Ajaxs. Акції клубу складаються з 45 млн. звичайних акцій по ціні 0,45 євро. Досягти цього неможливо без ефективної системи стратегічного управління. Хочеться зазначити, що проблемі перетворення футбольних клубів на акціонерні товариства в Росії приділяється надзвичайно велика увага на державному рівні, а це не можливо без належно підготовлених фахівців.
У 2003 році в Росії (Москва) було створено Міжнародну академію футбольної і спортивної індустрії, яка готує висококваліфікованих управлінців у галузі футболу. Мета навчальної програми - підготовка керівників для управління футбольними клубами. Навчання ведеться за програмою МВА. У тій самій Росії працює і недержавна Вища школа футбольного менеджменту. Найсильніша навчальна школа даного спрямування розташована в Ліверпулі (Англія). Подібні школи є у Швейцарії.
Управлінню у спорті, як в Росії, так і у світі, приділяється значна увага. Як бачимо, футбольна індустрія в Росії набирає стрімких обертів. Хочеться навести як приклад низку футбольних клубів, зокрема, «Зеніт» (Санкт-Петербург), «Спартак» (Москва) та ЦСКА (Москва). Один з перших клубів у Росії, що став акціонерним товариством, є «Спартак» (Москва). Цей клуб було перетворено на акціонерне товариство в середині 90-х років. Центральний спортивний клуб армії ЦСКА в Росії став акціонерним товариством у 2002 році. Після реструктуризації успіхи команди різко покращились. Після перетворення ЦСКА зумів виграти кубок УЄФА та стати кількаразовим чемпіоном Росії. Хоча до цього часу він показував досить опосередковані результати.
Футбольний клуб „Зеніт”, який на початку цього століття було перетворено на акціонерне товариство, на сьогодні будує один з найсучасніших стадіонів Європи вартістю понад 250 млн. євро.
Але саме перетворення футбольного клубу в акціонерне товариство не гарантує успішності у футбольних баталіях. Це, в першу чергу, залежить від того, наскільки якісно пройшли процеси створення самої системи корпоративного управління. Тому що нам потрібний не сам факт перетворення будь-якого підприємства в АТ, а, фактично, побудова сучасної системи управління футбольним клубом.
В Україні після здобуття незалежності почали широко відбуватись процеси, пов’язані з приватизацією державних підприємств. Тобто перетворення державних підприємств на акціонерні товариства. Тут було допущено великої стратегічної помилки. Бо тільки після створення АТ формувалися принципи корпоративного управління, що фактично відкинуло нашу державу в економічному плані на десятки років назад.
Стосовно ФК «Карпати» пропонується інший підхід у процесі перетворення цієї організації у ВАТ «Народна команда «Карпати». Спочатку - розбудова системи корпоративного управління, напрацювання всіх необхідних регламентуючих документів, створення публічної та відкритої організації, а вже після того - перетворення на акціонерне товариство.
У чому ж полягає логіка перетворення клубу? Фактично структура футбольних клубів в Україні складається з: гравців (команда) та інфраструктури. Нещодавно проданий у приватну власність муніципальний футбольний клуб „Арсенал” мав лише гравців, а футбольна інфраструктура була практично відсутня.
Сучасна структура провідних футбольних клубів Європи є такою: 1. Наявність якісного корпоративного управління. 2. Гравці (власне команда). 3. Інфраструктура.
За такою схемою працюють футбольні клуби, що входять до так званої асоціації європейських футбольних клубів G14. Це найпотужніші клуби Європи: „Аякс” (Голландія), „Барселона” (Іспанія), „Баварія” (Німеччина), „Борусія” Д (Німеччина), „Інтер” (Італія), „Ювентус” (Італія), „Ліверпуль” (Англія), „Манчестер Юнайтед” (Англія), „Мілан” (Італія ), „Марсель” (Франція), „Парі-Сен-Жермен” (Франція), „Порту” (Португалія), ПСВ (Голландія), „Реал” М (Іспанія), „Арсенал” (Англія), „Байєр” Л (Німеччина), „Ліон” (Франція), „Валенсія” (Іспанія).
Фактично в ФК «Карпати» ми маємо одноосібного власника, котрому підпорядковується менеджмент клубу. Власне сам процес корпоратизації, а правильніше сказати, впровадження на цьому етапі корпоративного управління, полягає у тому, що з’являється ще один орган управління, - наглядова рада, через яку зможуть здійснювати управління громадяни Львова.. Тут є і ще один важливий фактор – випуск акцій акціонерного товариства та розміщення їх на фондовій біржі сприятиме зростанню вартості футбольного клубу.
Абсолютна більшість клубів англійської прем’єр-ліги – акціонерні товариства. Серед них такі, як «Челсі», «Арсенал», «Тоттенхем», «Евертон», «Ліверпуль», «Ньюкасл», «Манчестер Юнайтед». Прибутковість футбольних клубів, зокрема, залежить також від обраної моделі корпоративного управління. Для англійських клубів притаманна так звана англо-американська система корпоративного управління. В той час як для клубів континентальної Європи більш притаманна німецька модель корпоративного управління. Не можна стверджувати, що та чи інша системи є кращою чи гіршою - це залежить від національних особливостей формування економіки. Ми можемо говорити лише про наступне: для України потрібна своя модель корпоративного управління у футболі, і ФК «Карпати» є піонером у цій сфері. Фактично, вибудувавши модель досконалого корпоративного управління, ФК „Карпати” створює позитивний прецедент для України.
На фото: ФК „Карпати” та його почесний президент Петро Димінський усіма силами прагнуть створити ВАТ за прикладом провідних клубів Європи
Андріян Фітьо, Ірина Бжезінська, Олег Матійців, Володимир Хіврич
